game_in_green (game_in_green) wrote,
game_in_green
game_in_green

про відмінників

09.10.2009, Львів
За неписаною (а може й писаною) статистикою, «двієчники» куди краще і вдаліше влаштовуються в житті, ніж їхні явні антагоністи і навіть ярі вороги – «відмінники». В силу цього останніх намагаються всяко підтримати і підбадьорити. Це явище можна спостерігати всюди. Лиш проявляється воно по-різному.
Яскравим проявом безглуздя такого заходу може послужити недавня імпреза , в якій мала нещастя брати участь.
Відмінники-спортсмени-активісти нашого закладу безмовно довели вище керівництво до рішучих дій, відзначившись «відмнним навчанням, успіхами в студентській науковій роботі та активною участю у громадському житті» того ж таки закладу. Внаслідок цього запланувалась урочистість для «кращих серед рівних».
Отож, в день святковий під дверима актового залу зібралась когорта людей, яких умовно і суб’єктивно можна поділити на три касти: сноби, заучки і люди в кедах (ну принаймі за зовнішнім виглядом шановного панства складалось саме таке враження). Дочекавшись представників місцевої номенклатури – ректор, проректор і т.д. – всі активно рушили в актове приміщення. Всілися , розгляділися, придивилися, на всіх глянули і себе показали. Думаю, були тут і такі як я, в кого в голові крутилася думка «Шо я тут роблю?» Півзалу молодих різнокаліберних облич, які чекали моменту слави…або ще чогось… А все йшло по плану. По чужому плану. Після не дуже зрозумілої і нерозбірливої промови (тире прелюдії) пана ректора почався зоряний час тої «сотки ліпших», що тут знаходились. Факультет-ім’я-прізвище… Ця послідовність повторювалась купу разів у різних варіаціях кожного компоненту… І після цього прозвучало магічне «Дякую» з трибуни. Все. Процес підбадьорення успішно завершено. В ректораті поставили ще одну галочку у звітній документації, а «кращі серед рівних» отримали по кольоровому картонному папірці формату А4.
Розумію, що у всьому цьому нема ні краплі поганого. Але ж і хорошого нема! Навіщо збирати цих людей разом і робити таку беззмістовну акцію? Звичайно, меркантильна частина мене обурюється і вимагає хоча б символічну сотню національної обезціненої валюти. Ну, як мінімум фуршет організували б для підростаючого покоління університетської інтелегенції! Чи салюти б замовили в честь отої «сотки»… Та не так сталося!..
Судячи по собі, мушу зауважити, що то є вельми приємно, коли твою працю (яку не яку!) помічають. Але якщо вже помітили, то чи не пасувало б в тому ж дусі виявити це. Картон з написом «Грамота» не дуже то й підбадьорює дух. І аж ніяк не додає натхнення до нових починань. Але маємо те, що маємо і тішитись поки нічим. Але як ентузіаст і людина в кедах сподіватимусь таки на краще, очікуючи гіршого…

Tags: відмінники, кеди, студенти, універ
Subscribe

  • (no subject)

    Скрытый талант Понимание людей Тесты из блога №1

  • Репетиція одного дня

    Заграй, коханий, дай голос мому серцю… (Леся Українка, «Лісова пісня») Ось уже два місяці голос серця Андрія…

  • Жовтень. Як це було...

    06.10.2010. На сцені Львівського оперного театру з великим задоволенням радий був вкотре представити себе відомий і коханий…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments